Теги позиции, похожие позиции
Личность:ПисателиЖурналистыДраматурги
Территория:Корткеросский район
Тематика:ИсторияЛитература
 
Писатель, драматург, журналист
 
Паракод виччысьöм / Нёбдінса Виттор // Удж. – 1921. – 4 июня.
 
Пройденный путь : (из личных воспоминаний) / В. Савин // Югыд туй. – 1924. – 10 июня.
 
Ответ т. Потапову / В. Савин // Югыд туй. – 1924. – 31 янв.
 
Кыв-мöд коми грамматика йылысь // Нёбдинса Виттор // Ордым. – 1929. – 10 №. – 78-79 л. б.
 
Куликов, А. А. Небдiнса Виттор – коми йöзöс гажöдысь, том гижысьясöс велöдысь / Кон Öль  // Югыд туй. – 1928. – 22 нояб. – Пер. загл.: Виктор Савин – вдохновитель коми народа, наставник молодых писателей. – Подписано псевд.: Кон Öль. 
 
Шеболкин, П. Небдiнса Витторöс ыджыдалан рыт / Выль Паш // Югыд туй. – 1928. – 25 нояб. – Пер. загл.: Юбилейный вечер Виктора Савина. – Подписано под псевд.: Выль Паш.
 
Нёбдiнса Витторлöн олöм-вылöмысь // Югыд туй. – 1928. – 22 нояб. – Пер. загл.: Из жизни Виктора Савина.

Кыв-мöд Савин йылысь

Кыв-мöд Савин йылысь

Ичöт дырйи, прикодскöй школаын второй отделениеын велöдчигöн ме босьтi лыддьыны öти ичöтик нига. Сэнi вöлi гижöма Крылов йылысь: „Кто такой дедушка Крылов – всякий школьник должен знать.“ Менсьым ыджыд вокöй и юалö: „кодi нö Крыловыс?“ Ме ог тöд. Яндзим лои. Шмонитöмö бергöдi. Ме, мися, мыйöн тöда, миян грездын, школаын ни абу тай.

Öнiя велöдчысь челядьлысь юалан: „кодi нö Небдiнса Витторыс?“ ­– ставныс шуасны: „сiйö – коми гижысь“. Гырысь йöз кö кыласны комиöн лыддьöм, кайтыштасны: „Бара нин Небдiнса Витторыд дурö“.

Здание бывшей Деревянской второклассной школы, где учился В. Савин. Фотография начала 80-х годов
Из книги: Виктор Савин в портретах, иллюстрациях, документах / сост. Т. И. Гуляев. - Сыктывкар : Коми книжное издательство, 1988. - 128 с. : ил. 

Небдiнса Виттор коми крестьяна пöвсысь петöм морт. Сiйö став оласногсö крестьянаыдлысь тöдö. Сiйö кужлiс сьывны, сетны коми йöзлы дзик нин коми олансям. Со, шуам, „Чужи, быдми сьöд вöр шöрын“, „Тöвся рыт“, „Вöв кутöм“, „Шондiбанöй“. Быд коми мортлы тайö инмана, быд гöль морт тайö кывбуръясас висьталöм ног овлiс. Тайö гижöдъясыс коми мортлы сьöлöмöдзыс йиджöны, дзоньнас гöгöрвоана. Савин сяммылic дзик коми тип петкöдлыны: Сопрон Васька, Сюзь Матвей, мукöд.

Савинлöн медбур гижансямыс – кокни серам, аслыспöлöс, Савин нога серам. Сылöн кывбуръясыс – „губернатöм губернатор“, „Сыктыв карын уна роч“, „Аркирей“, „Гудрасьöм“, „Туту-руту Семö“ быдöнлы зэв гöгöрвоана, быдöнлы воö сьöлöм выланыс, быдöн сераласны. Савин аслас гижöдъясын ёна босьтö лыддьысьысьöс татшöм юморнас.

Обложка поэмы В. Савина "Аркирей". 1965 год
Из книги: Виктор Савин в портретах, иллюстрациях, документах / сост. Т. И. Гуляев. - Сыктывкар : Коми книжное издательство, 1988. - 128 с. : ил. 

Савин сетic коми литератураö лирика нога бур гижöдъяс. На пиысь бурджыкъясыс „Сьöлöм сьылöмыс“ ёна бур художествоа кывбур. Сэнi гижысь ассьыс могсö висьталö:

         Унаысь ме сьывлывлi,
         Йöзсянь „аттьö“ кывлывлi:
         Пöлянöй мз чипсася,
         Йöз сьöлöмö чуксася
         Коми сьыланкывйöн.

Тайö гижöдыс Небдiнса Витторлы аслыс ёна жö сьöлöм вылас воö. Аслыс норыника гижöдын (элегия – „Водзö кежлö“ сiйö гижö:

         Мед ён музыка водзсянь кылас:
         „Шондiбанöй, олöм!“
         Сьылысь чукöр мед бöрсянь сьылас
         Менсьым „Сьöлöм сьылöм“

Уна гижлiс Небдiнса Виттор революция ногса чуксасян кывбуръяс. Медводдза гижöдыс сылöн сэтшöм и эм – „Гöрд звöн“. Чуксасяна кывбуръяс Савинлöн жебыникöсь, образносьтыс абу, „Варыш поз“ кындзи. Войдöр сэтшöм гижöдыд ёна колö вöлi да, сы вöсна и гижлiс Витторыд. Бурджыкыс на пиысь „Вен“, бара жö шмонитана серамног гижöма да.

         Дыр на эськö ме сэн мурги, –
         Эз кö кывсьы гора увгöм:
         „Браво, Виттор!..Эй, виват! Браво, коми делегат!“

Мый вöсна Небдiнса Виттор коми йöз пöвсын тöдчана гижысь, танi висьталöмысь позьö нин гöгöрвоны. Öти-кö, Небдiнса Виттор мунö олöмыскöд öтшöтш, чуксалö коми уджалысь йöзöс выль олöм тэчöмö. Мöд-кö, Савин тöдö коми мортлысь олансямсö, кужö инмöдчыны сылы сьöлöмас. Коймöд-кö, Савин бура тöдö коми кыв, сяммö мича коми кывйöн „сьывны“. Нельöд-кö, Савин бостö аслас юморнас (кокни серамнас). Воддза куим торйыс кö гижысьыдлöн абу творчествоас, дерт, сiйö оз вермы лоны тöдчана гижысьöн. Сэтшöм гижысьыдлöн творчествоыс кусö öзйывтöгыс.

Участники расширенного пленума Северо-Двинского губкома. Великий Устюг. В. А. Савин, работавший секретарем Усть-Сысольского укома, в первом ряду второй слева. Фотография 1920 г.
Из книги: Виктор Савин в портретах, иллюстрациях, документах / сост. Т. И. Гуляев. - Сыктывкар : Коми книжное издательство, 1988. - 128 с. : ил. 

Небдiнса Виттор, дерт, пролетариат нога коми гижысьяс пöвсын идеология боксяньыс мунö медводдза радъясас. Сылöн гижöдъясыс пролетариат нога идеология боксянь лючкиöсь, крестьяна нога вежöртасланьыд кежласьöмъясыс этшаник.

Бöръя вояснас Небдiнса Виттор шочджыка гижö художествоа литературатö. Кывбуръясöн медъёнасö гижö политика боксянь лоöмторъяс вылö. Артмö омöля, агиткаяс („Ленин“, „Гымнев“, „Некор оз вун“). Войдöр кö агиткаясыд колöны вöлi, öнi наысь нинöм художествоа литератураад. Татшöмторъяссö гижöмöн Савинöс венö мöд пролетариат нога гижысь – „Биа öгыр“ („Вуджöр“, „Öд талун миян праздник“, „Гöрд Октябр“) тшöтш Тима Вень („Эрд вылын гу нöрыс эм“, „Му вежан дырйи“. Ми Витторöс ог ошкöй ассьыс гижансямсö бöръя кадъяснас разöдö посни пельöда („Сыктыв карса улича“, „Арся тулыс“). Дерт, оз позь веськыда шуны Небдiнса Витторлы: „эн гиж сэтшöмторъяссö“. Мед гижö. Сöмын сыкöд öтшöтш öтмыда, либö весиг унджык колö сетны бур художествоа литература сюрöс сертиыс дай форма сертиыс. А медбура сылöн татшöмыс артмывлic юмор нога гижöдъясöн. Сiдзкö, колö та нога гижöдъяссö и сетны Савинлы коми художествоа литератураö.

Н. П. Попов (Жугыль) - коми писатель и драматург, в 1926-1929 годы - ответственный редактор журнала "Ордым" (Тропа), председатель КАПП, затем редактор газеты, партийный работник
Из книги: Виктор Савин в портретах, иллюстрациях, документах / сост. Т. И. Гуляев. - Сыктывкар : Коми книжное издательство, 1988. - 128 с. : ил. 

Тайö шуöмъяссьыс оз позь гöгöрвоны – Небдiнса Виттор нинöм эз гиж бöръя вояснас художествоаторсö. Сiйö неважöн на гижис зэв колана, бур пьеса „Кулöмдiнса бунт“. Тайö Виттор петкöдлiс прамöя нин – сiйö бур драматург вöвлi дай öнi на эм.

Небдiнса Виттор войдöр дай öнi ёна сöвмöдö коми художестовоа литература. Небдiнса Виттор войдöр дай öнi мичмöдö коми кыв. Небдiнса Виттор войдöр дай öнi öтув мукöд пролетариат нога коми гижысьяскöд юргö коми пармаын, чуксалö коми йöзöс мунны выль олöмлань.

Виктор Öлексеевич юбилей лунö ми, пролетариат нога коми гижысьяс, сиам асланым поэтлы кузя на, дыр нуöдны ассьыс уджсö.

         Лека олöм „вуштыштны“,
         Бура олöм ошкыштны
         Коми сьыланкывйöн.

 Жугыль

 .

Попов, Н. Кыв-мöд Савин йылысь / Жугыль // Югыд туй. – 1928. – 22 нояб. – Пер. загл.: Несколько слов о Савине. – Подписано под псевд.: Жугыль.

 

Библиотека памяти
Мы из Коми
Литературные прогулки Республики Коми
НБРК
НЭБ
Краеведение в Коми
Хронограф
Библиотека памяти
Яндекс.Метрика